Монтаж та прокладання теплої підлоги.
Людина здавна звикла до комфорту. Саме вогонь, тепло, були найбільшою цінністю. У наш час сучасні технології дозволяють донести тепло до наших будинків. Одним з різновидом тепла, як комфорту, є тепла підлога. Що може бути приємнішим, коли, прокинувшись вранці, або виходячи з ванни, відчуваєш тепло під ногами. Особливо це цінуватиметься, коли ще не запустили опалення.
Монтаж електричної теплої підлоги виконується кваліфікованим спеціалістом, бажано електриком. Так як потрібно не тільки правильно підключити теплу підлогу, а й перевірити електричний опір теплої підлоги. Це потрібно зробити як до укладання, в кінці укладання (перед заливкою цементною стяжкою) та після затвердіння цементної суміші або клею для плитки.
Види теплих підлог. Електричні теплі підлоги бувають трьох видів — інфрачервоні (плівкові), нагрівальні мати та нагрівальні кабелі. Нагрівальні мати можна класти прямо на вирівняну бетонну підлогу. Вони являють собою нагрівальний дріт, закріплений на клейкій капроновій сітці. Прикладом може бути тепла підлога «DEVI».
Зверху на нагрівальний шар укладають шар клейового розчину та кладуть плитку. Самі дроти вже закріплені на капроновій сітці і намотані в рулон. Можна різати сітку під час укладання, але не кабель! Між нагрівальними кабелями кріпиться датчик контролю нагріву теплої підлоги. Вся комутація здійснюється в коробці, в підрозетнику, де встановлюється регулятор теплої підлоги. У цю коробку-підрозетник повинні входити три кабелі: основне живлення 220 Вольт, кабель живлення від теплої підлоги та кабель від датчика. Все підключається на регулятор температури підлоги і перевіряється працездатність.
Нагрівальні кабелі типу «Nexans» укладаються під шар штукатурки 3-5 см. Тому потрібно заздалегідь продумати місця розташування теплої підлоги. Нагрівальний кабель кріпитися спеціальними скобами.
Перевагою нагрівальних кабелів є той факт, що можна зробити теплу підлогу в приміщенні з різними формами внутрішніх стін (напівкруглі або не під прямим кутом), або потрібно прокласти теплу підлогу, минаючи диван, меблі, холодильник. Словом ті місця, де обігрів не потрібен чи небажаний. При заливанні підлоги не можна замуровувати датчик нагріву без гофротруби, він повинен бути поміщений в неї, з метою можливої заміни при виході з ладу. Це стосується будь-яких видів теплої підлоги. Також заливати теплу підлогу потрібно щільно, без повітряних камер.
© 2010. Усі права на цю статтю належать автору та захищені. При копіюванні тексту посилання на сайт https://master-elektrik.com.ua/ є обов’язковим.