Ізолента або ізоляційна стрічка досить широко, часто і у великих кількостях використовується в основному електриками для ізолювання скруток дротів або пошкодженої ізоляції. Начебто й немає нічого складного при виборі ізоленти, але є деякі нюанси. Нижче ми їх розглянемо.
Існують в основному три види ізоленти, ПВХ (полівінілхлоридна або вінілова); ганчіркова, вона ж бавовняна, або текстильна; та на основі скловолокна. Всі вони призначені для ізоляції проводів, але у кожної своє призначення.
ПВХ ізолента буває різних основних кольорів, синя, червона, чорна, зелена, жовта, жовто-зелена, біла. ПВХ ізолента найпоширеніша, має різні довжини (від 5 метрів) та ширину 15-19 мм. Здебільшого всі нею користуються. Але вона має як плюси, так і мінуси. Завдяки її вологонепроникності, еластичності і деякої тягучості (бажано щоб вона тягнулася, тобто злегка розтягувалася, коли її розтягнути), вона дозволяє надійно ізолювати скрутку проводів у вологих (не в самій воді, хоча при ретельному ізолюванні іноді застосовується), і сухих середовищах. До основного мінусу можна віднести той факт, що при поганій скрутці, вона починає плавитися аж до займання. Щоправда зараз є вже такі види, які не спалахують, але плавляться.
Підплавлення ізоляційного шару ізоленти часто призводить до пожежі, коротким замиканням, підвищеного електроспоживання у разі витоку струму на землю. Для контролю витоку необхідно встановлювати ПЗВ. Щоб не трапилося витоку, потрібно в першу чергу правильно з’єднувати дроти, або з метою безпеки, застосовувати ганчіркову ізоленту, проізолювавши зверху ще й ПВХ -ізолентою.
На відміну від вищеописаної ізоленти, текстильна має переваги. Вона дозволяє навіть при найгіршому скручуванні, не «пробити на землю» і залишатися майже непошкодженою, оскільки вона не плавиться. Але у вологих середовищах її вже не можна застосовувати, вона вбирає вологу і може створити витік струму через свій шар. Я в таких випадках практично скрізь на скручуваннях проводів роблю два-три шари текстильною ізолентою, а потім зверху три-чотири шари ПВХ ізолентою, ще й при цьому попередньо пропаявши скручування. Таким чином, скручування захищене від підплавлення і вологопроникності. Ганчіркова ізолента йде тільки в чорному кольорі. Здатна іноді до спалаху при високих температурах, але не плавлення.
Третій вид, ізолента на основі скловолокна дуже рідко використовується у побуті та при монтажі квартирних електропроводок. Головне її призначення-ізоляція дротів у теплових умовах (у духовках, електропечах), тобто, у місцях, де близько розташоване рясно-гаряче тепло. Вона реально не горить, може лише вигоріти клейовий шар. Тримає температуру близько 200 градусів за Цельсієм. За кольором-жовтувато-біла.
Думаю, що мені вдалося Вам пояснити як і яку вибрати ізоленту для дому та виробничих потреб. Ізолювати не складно, потрібно лише правильно це зробити. А електрику це не складно.
© 2010. Всі права на цю статтю належать автору та захищені. При копіюванні тексту посилання на сайт https://master-elektrik.com.ua обов’язкове.